Вихованці СЮН продовжують екскурсії в природу навчально-екологічною стежкою «Дивне поряд». Сьогодні юні екскурсоводи познайомили юних натуралістів з тюльпанами. Перші зведення про ці чарівні квіти ми зустрічаємо в Персії. У цій країні сказань і пісень про оригінальну квітку тюльпан яка звалася “дульбаш” - турецька чалма, від якого згодом зробили слово “тюрбан”, а також і українська назва квітки – “тюльпан”. Він був оспіваний багатьма перськими поетами, і особливо знаменитим Хафізом, який говорив, що з незайманою принадністю тюльпана не можуть зрівнятися ні ніжні рухи кипариса, ні навіть сама троянда.
Квіти тюльпанів дуже любили турецькі султани, бажаючи мати у своїх садах килими з живих квітів. У часи нічних бенкетів під відкритим небом за велінням владик на великі клумби випускали черепах з прикріпленими до панцира запаленими свічками. Блукаючі вогники серед красивих квітів були прекрасні. Персидський поет Хафіз писав про тюльпанів: "З його незайманою принадністю не може зрівнятися навіть сама троянда". В одному старовинному рукопису сказано: "Ця квітка не має запаху, як красивий павич - пісень. Зате тюльпан прославився барвистими пелюстками, а важливий павич - незвичайним оперенням ".
Легенда про тюльпані свідчить, що саме в бутоні жовтого тюльпана було укладено щастя, але ніхто не міг до нього дістатися, так як бутон не розкривався, але одного разу жовту квітку в руки взяв маленький хлопчик і тюльпан сам розкрився. Дитяча душа, безтурботне щастя і сміх відкрили бутон.
Спочатку тюльпани розводили при королівських дворах, вони стали символом багатства і знатності, їх почали колекціонувати. Цибулини рідкісних сортів цінувалися на вагу золотаю.
|
